Відпочиваємо з користю!!! Прочитай казку та пройди тест Як вовк собі кожуха шив Н астав листопад. Холодний вітер зривав листя з дерев, раз у раз падав дощ, а сонечко ховалося за темними хмарами. Блукав якось вовк лісом, шукаючи, де йому від негоди сховатися. Бачить: дятел довбає дерево, аж тріски на всі боки летять. Він йому й каже: — Нерозумний ти птах, дятле. Ціле літо дерева лікував, довбав-довбав, працював-працював, а на зиму й хатки собі не збудував. А дятел вовку відповідає: — А ти, вовче, найбільший розбійник у лісі, всі тебе бояться, а кожуха на зиму не маєш! „Справді, — подумав собі вовк, — треба кожуха на зиму справити!” Питає у дятла: — Порадь мені, дятле, з чого кожуха пошити? — Та певно, що з овечої вовни, — сказав дятел і полетів у своїх справах. Пішов вовк до річки, де вівці паслися. Побачили його вівці, злякалися. Виступив наперед старий баран, наставив роги й питається вовка: — А чого тобі тут треба, вовче? — Мені вівцю треба, — відповідає